Бюро економічної безпеки. Боротьба за реформу

На сайті Бюро економічної безпеки прописана його візія: «БЕБ є незалежним, ефективним, компетентним органом, що забезпечує економічну безпеку держави, має довіру суспільства, бізнесу та міжнародних партнерів». 

За час своєї роботи бюро тільки віддалялось від досягнення візії. Бізнес скаржиться на тиск, міжнародні партнери чекають реформи, а у колах влади йде політичне протистояння за те, якою ця реформа має бути.

Послухати матеріал:

Бюро економічної безпеки почало працювати у листопаді 2021 року. Орган створили для розслідування економічних злочинів: несплати податків, організації фінансових оборудок, контрабанди чи незаконного ведення бізнесу. Раніше цим займались податкова міліція та підрозділи інших правоохоронних органів.

За результатами конкурсу, головою обрали Вадима Мельника. Він наголошував, що БЕБ — це не силовий і не правоохоронний, а повністю аналітичний орган, і тільки Бюро буде займатись кримінальними проявами у сфері економіки.

Реформа не вдалась. БЕБ на 80% сформували з колишніх працівників податкової міліції, на противагу якій орган і створювали. Колектив приніс до нового органу старі підходи й тиск на бізнес. Ба більше, БЕБ не стало єдиним органом, який займається економічними злочинами.

Вже через рік роботи БЕБ, Верховна Рада утворила Тимчасову слідчу комісію, аби розслідувати можливі порушення з боку керівництва органу. Голова ТСК, народний депутат фракції «Голос» Ярослав Железняк у травні 2023 року звітував перед ВРУ про результати розслідування:

Профільний комітет Верховної Ради, з питань фінансів, податкової та митної політики, визнав роботу керівництва Бюро незадовільною. Через два місяці Вадима Мельника (теж одного з колишніх посадовців податкової міліції) звільнили з посади голови БЕБ. 

Тимчасовим виконувачем обов'язків директора став перший заступник Мельника — Едуард Федоров.

Журналісти Bihus.info знайшли, що на родичів Федорова оформлені різні бізнеси й майно. Наприклад, мати виконувача обов'язків директора БЕБ мала у власності мотоцикл за близько $25 тисяч. Сам Федоров після початку повномасштабного вторгнення купив автомобіль «Tesla» та продовжував будувати готельний комплекс разом із колишніми колегами з СБУ.

Від серпня 2023 року тимчасовим очільником БЕБ є Андрій Пащук, який працював у правоохоронних органах (1997-2017) та Апараті РНБО (2019-2022), а у БЕБ керував напрямом аналітики. В інтервʼю Forbes Пащук нарікає на недофінансування БЕБ. Він каже, що у 2024 році Бюро потрібно 4,5 млрд грн для повноцінного укомплектування штату (3 000 – 3 500 осіб) та впровадження єдиної аналітичної системи.

Андрій Пащук також розповідає, що у 2023 році Бюро в рази збільшило ефективність роботи. Це показують і звіти на сайті БЕБ. За шість місяців 2023 року направлено до суду кримінальних проваджень майже в пʼять разів більше, ніж за весь 2022 — 137 проти 29. У БЕБ заявляють, що у 2022 році вони виявили ризики втрати 26,3 млрд грн з держбюджету, за пів року 2023 — 171,6 млрд грн.

Разом зі збільшенням ефективності БЕБ, збільшується кількість скарг до Ради бізнес-омбудсмана України: 1 336 скарг у 2023 році проти 521 у 2022. Найбільше скарг надходить через податкові питання або дії правоохоронних органів. «Свідомі» надіслали запит до Ради бізнес-омбудсмена з уточненням, скільки зі скарг стосуються роботи БЕБ. Станом на момент публікації матеріалу, відповіді не отримали.

На початку повномасштабного вторгнення Верховна Рада прийняла зміни, які мали полегшити роботу бізнесу: зменшення оподаткування, звільнення від штрафів за несвоєчасну сплату Єдиного соціального внеску (ЄСВ). Це було необхідно, щоб економіка залишалась стабільним тилом під час війни. 

Таким відтермінуванням від сплати ЄСВ скористалась мережа кінотеатрів «Multiplex». У лютому 2023 року БЕБ відкрило справу через ухилення компанією від сплати податків. Гендиректор Multiplex Роман Романчук у коментарі Interfax-Україна розповідав, що заборгованість за ЄСВ утворилася у 2022 році: кінотеатри стояли закриті, тому мережа скористалась нововведеннями у законодавстві. Романчук сказав, що БЕБ відкрило справу 22 лютого 2023 року, коли компанія вже завершувала виплачувати створену на початку війни заборгованість. Наприкінці 2023 року БЕБ закрило справу проти Multiplex, але компанія зазнала репутаційних втрат.

На початку 2024 року Володимир Зеленський оголосив про створення Ради з підтримки підприємництва, щоб мати діалог з бізнесом і боротись з тиском на підприємців. Це рішення ухвалили після арешту гендиректора інвестиційної компанії «Concorde Capital» Ігоря Мазепи, який бізнес-спільнота розцінила як тиск.

Тоді ж Зеленський пообіцяв, що уряд представить план реформи Бюро економічної безпеки. Перезавантаження БЕБ є одним із зобовʼязань, про які Україна домовилась із Міжнародним валютним фондом. Європейська комісія відзначала, що у БЕБ бракує підзвітності та прозорого вибору керівництва органу.

Уряд підготував законопроєкт реформи, але проти нього виступили бізнес-асоціації та міжнародні партнери. Вони натомість підтримали альтернативний законопроєкт авторства народних депутатів на чолі з Ярославом Железняком. 

Основна відмінність двох документів:

21 лютого відбулось засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Саме після прийняття законопроєкту профільним комітетом, його відправляють на голосування до сесійної зали Верховної Ради. На засіданні Комітету міністр юстиції Денис Малюська презентував урядовий законопроєкт реформи БЕБ. Деякі діалоги із засідання заслуговують того, аби процитувати їх:

Ярослав Железняк, народний депутат («Голос»): Пан міністр [Денис Малюська] спочатку збрехав, що це погоджено (законопроєкт відповідає вимогам міжнародних партнерів — ред.). Зараз говорить, що з МВФ не погоджено, з європейцями (ЄС — ред.) навіть не починали перемовини, з G7 теж вважає, що не треба говорити. То чого ви прийшли на наш Комітет?

Денис Малюська, Міністр юстиції: Оскільки засідання записано і є на YouTube, то пропоную спір. Якщо я це дійсно сказав і збрехав, тоді з мене донат 1 000 гривень на ЗСУ.

Ярослав Железняк: Я нагадаю, що останній міністр, який спорив з депутатом, а саме Анастасією Радіною, потім був з ганьбою звільнений (йдеться про парі, яке пропонував колишній міністр оборони Олексій Рєзніков. Воно стосувалось корупційних схем на закупівлях зимового одягу для військових — ред.). 

…

Ярослав Железняк: Я правильно розумію, що зараз міністр юстиції просить нас проголосувати за законопроєкт, який не відповідає вимогам G7?

Денис Малюська: Я своїй дружині часто кажу: «Не зважаючи ні на що, я тебе люблю». Ярославу я хочу зараз те саме сказати. 

…

Ярослав Железняк: По моєму законопроєкту є підтримка Торгівельно-промислової палати, Українського клубу аграрного бізнесу, Всеукраїнської аграрної ради, Європейської бізнес-асоціації, Американської торгівельної палати, Асоціації ІТ, руху «Маніфест 42»… Назвіть мені одну бізнес-асоціацію або організацію, яка офіційно підтримала «вашу творчість».  

Денис Малюська: У нас немає практики збору листів на підтримку законопроєктів, тому що це, на нашу думку, створення конфлікту інтересів. Бізнес-асоціації у цій історії перебувають у конфлікті інтересів, бо як тільки БЕБ заходить на переатестацію, воно на пів року перестає працювати.

Тоді Комітет підтримав урядовий законопроєкт. Денис Малюська пообіцяв доопрацювати його до другого читання. Міністр написав у Facebook, що «у джентельменів заведено довіряти слову один одного», але депутати йому не повірили. У Верховній Раді не вистачило чотирьох голосів аби ухвалити законопроєкт.

Ярослав Железняк неодноразово називав автором урядового законопроєкту заступника голови Офісу Президента України Олега Татарова. Заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан теж заявляє про те, що БЕБ хочуть залишити підконтрольним ОП. Вона наводить приклад, чому це вигідно:

«БЕБ вручило підозру [олігарху Ігорю] Коломойському, і він зараз сидить у СІЗО. Але БЕБ вручило цю підозру тільки, щоб випередити Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП). Це зробили аби взяти Коломойського під “свою опіку” і посадити його в СІЗО від СБУ, аби там контролювати все, що він буде казати і з ким контактувати, і аби він не міг видати якусь інформацію незалежним правоохоронним органам. БЕБ використали, щоб сховати Коломойського, а не засудити або притягнути його до відповідальності», — розповідає Олена Щербан.

Перший голова БЕБ Вадим Мельник в інтервʼю NV казав, що «комунікацій з Офісом Президента взагалі немає».

Реформу БЕБ все одно треба провести. Перезавантаження органу має початись не пізніше кінця червня 2024 року. 

Зараз урядовий законопроєкт відправили на доопрацювання, альтернативний — не був прийнятий профільним Комітетом ВРУ.