Через рішення Верховного Суду 180 недоброчесних суддів можуть залишитися на посадах. Що відбувається?
Що сталося?
13 червня Верховний Суд визнав процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) недійсною. Про це стало відомо з рішення Верховного Суду щодо судді Господарського суду Харківської області Віталія Усатого, якого Громадська рада доброчесності (ГДР) визнала недоброчесним. Рішення опублікували 3 липня.
Прослухати матеріал:
На думку Громадської ради доброчесності, це рішення суду дає можливість сотням суддів, яких ГРД визнала недоброчесними, не завершувати оцінювання у повному складі ВККС. А у Фундації DEJURE зазначають, що це рішення знівелювало кваліфоцінювання ще 180 недоброчесних суддів із висновками від Громадської ради доброчесності, дало їм можливість залишитись на посадах і поставило під загрозу очищення суддівського корпусу.
Як відбувається кваліфікація суддів?
За Законом «Про судоустрій і статус суддів» існує єдина процедура проведення кваліфоцінювання. Під час цього оцінюють відповідність судді тій посаді, яку він чи вона обіймає. Процедуру проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). До оцінювання на відповідність обійманим посадам долучена Громадська рада доброчесності.
Під час перевірки аналізують майно судді, його/її родинні зв’язки, поїздки до РФ, прибутки, дисертації, наявність рішень про звільнення від відповідальності за керування авто напідпитку тощо.
Оцінювання відбувається у два етапи: тестування та співбесіда. Членкиня ГРД Тетяна Катриченко пояснює, що в разі якщо суддя отримав негативний висновок від громадськості про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, то співбесіда може відбуватися ще у два етапи: у колегії з трьох членів ВККС, а у разі непогодження ними висновку — у пленарному складі. Там негативний висновок може бути подоланий значною більшістю голосів — 11 з 16.
На що впливає це рішення?
У рішенні щодо судді Віталія Усатого Велика Палата Верховного Суду зазначила, що подвійний фільтр у кваліфікації є необґрунтованим. Суд вважає, що процедура мала завершитися на рівні колегії з трьох членів комісії, без врахування висновку ГРД.
Тетяна Катриченко пояснює, що таким чином понад 300 суддів уникнуть можливого звільнення, навіть якщо ГРД вважає їх недоброчесними.
Серед них — Сергій Чванкін, голова Київського районного суду Одеси, який відомий своїми зв’язками з колишнім нардепом-регіоналом Сергієм Ківаловим. Він є власником інформаційного ресурсу «Я и закон». Через цей ресурс він, зокрема, оприлюднював у позапроцесуальний спосіб інформацію у справі Сергія Стерненка, яка не розглядалася ще судом і навіть не була відома самому Стерненку. Раніше журналісти «Слідства Інфо» знайшли апартаменти в Маямі, якими володіє компанія дружини Сергія Чванкіна. Нерухомість коштує $310 тис. або близько 12 млн грн.
Також уникнути звільнення може Інна Отрош (молодша), суддя Господарського суду міста Києва. Її мама раніше була головою Печерського районного суду Києва, після Революції гідності втекла до Криму. Літом 2014 року Інна Отрош (молодша) відвідувала тимчасово окупований Крим. Ще один суддя — Андрій Ключник, суддя Святошинського районного суду Києва, який у 2014 році ув’язнив активіста Революції гідності Олександра Костура через його участь у протестах.
«Фактично це рішення множить на нуль величезні зусилля в процесі оновлення суддівського корпусу. 180 суддів корупціонерів, колаборантів і симпатиків Росії залишаться на своїх посадах, і з цим нічого не можна буде вдіяти. Очевидно, що з такою системою не те що до ЄС шлях буде закритий — наслідки можуть бути набагато серйозніші»,
— заявив голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
На думку Жернакова, без всеосяжної реформи Верховного Суду та заміни суддів-корупціонерів і колаборантів у його складі на доброчесних професіоналів ні судова, ні будь-яка інша реформи не будуть успішними.