Чи безпечно пити воду з колодязів?

Деякі українці звикли отримувати воду з-під крана, не замислюючись, звідки й куди це далі потрапляє. Інша справа — колодязі чи свердловини. За даними Мінрегіону, у 2020 році з понад 26 тисяч сіл забезпеченими централізованим водопостачанням є лише 6995 (27%). Тобто основним джерелом водопостачання у селах залишаються власні свердловини або ж колодязі.  

Війна та руйнування інфраструктури водопостачання, водовідведення та очисних споруд призвели до збільшення використання нецентралізованих джерел водопостачання (криниць, свердловин, каптажів).  

Що відбувається із нецентралізованими джерелами питної води в Україні? Експерти та волонтери Екодії провели незалежний аналіз води на бактеріальне та нітратне забруднення у громадах Київської, Житомирської та Тернопільської областей. Що показали дослідження та як виправити ситуацію — у матеріалі Свідомих. 

За даними Нацдоповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні, у 2020 році 30% досліджених проб води з децентралізованих джерел водопостачання не відповідали санітарним вимогам, зокрема й з перевищення вмісту нітратів. 

Джерелами нітратного забруднення можуть бути внесення добрив поблизу джерел водопостачання,  неправильне зберігання гною та інших відходів тваринництва або каналізація/туалет розташовані поблизу. 

Питання забруднення нітратами також загострюється через високий рівень розораності земель навколо сіл. Виникає закономірність: більше розорених земель — більше агрохімікатів (добрив, пестицидів) — більше забруднення води нітратами.  

Криниці є найбільш вразливими до нітратного забруднення. Причина проста: середня глибина криниць — 5-10 м, тому нітрати від добрив, каналізаційних стоків чи гною легко проникають у ґрунт і згодом — у криничну воду.  

Нітрати у криничній воді можуть не проявлятися через колір, запах чи смак. Проте вживання такої води призводить до отруєння організму — водно-нітратної метгемоглобінемії. Систематичне пиття такої води підвищує ризик проблем зі щитовидною залозою, кровоносною системою та навіть виникнення онкозахворювань, а також впливає на фізіологічний і розумовий розвиток дітей, особливо немовлят. 

Видалити нітрати з води практично неможливо, а побутові способи, як кип’ятіння, лише підвищують їх концентрацію. Найефективнішим способом є запобігання та попередження нітратного забруднення. 

Серед органів державної влади, які здійснюють моніторинг та контроль за джерелами водопостачання, — Міністерство охорони здоров’я (МОЗ), Держпродспоживслужба і Державна екологічна інспекція (ДЕІ).

Окрім цих органів, важливе місце посідають органи місцевого самоврядування. Вони зобов’язані облаштовувати й контролювати стан нецентралізованих джерел водопостачання (коли це індивідуальний колодязь чи свердловина обов’язок за належне облаштування і контроль за якістю води лежить саме на власнику).   

Цьогоріч Екодія перевірила громади Київської, Житомирської й Тернопільської областей — переважно аналізи показали перевищення за показниками нітратів. Окрім того, у деяких криницях зафіксували й бактеріальне забруднення — це свідчить про вторинне антропогенне сільськогосподарське або господарсько-фекальне забруднення ґрунтових вод. У випадках такого забруднення є обов’язкове обмеження користування джерелом дітям до п‘яти років та вагітним жінкам. 

Простих способів знешкодження нітратів немає, тому важливо запобігати забрудненню.