Головні міжнародні події першої половини жовтня 2022 року

«Свідомі» запускають нову серію публікацій: журналіст Олександр Ігнатенко що два тижні розповідатиме про основні політичні та економічні події світу. Вони можуть не стосуватися України, але дозволять краще уявляти, що відбувається у світі. Ці знання дозволять ефективніше комунікувати з іноземцями, закликаючи їх підтримувати Україну. 

15 липня Президент США Джо Байден зустрівся з Крон-принцом Саудівської Аравії Мухаммедом ібн Салманом. Це відбулося попри передвиборчі обіцянки Байдена ізолювати королівство Саудів на міжнародній арені. Крім низки питань регіональної безпеки, Байден намагався лобіювати збільшення виробництва нафти.

Однак 5 жовтня Організація країн-експортерів нафти (OPEC) постановила зменшити видобування нафти. Це призведе до зростання цін, зокрема на російську нафту. Країни-члени картелю і без того не виконували свої виробничі квоти. Проте рішення OPEC не є суто технічним. Його оголосили того ж дня, коли ЄС ухвалив черговий пакет санкцій, зокрема щодо обмежень цін на нафту. Тож тепер не лише газ є зброєю російсько-української війни, а й нафта, вважає віцепрезидент аналітичної компанії «S&P Global Commodity Insights» Роджер Діван.

Чи означає, що Саудівська Аравія грає на стороні РФ? Навряд. Скоріше, сауди хотіли продемонструвати, що США та ЄС не можуть диктувати ціни на енергоносії. 

27 вересня Польща, Норвегія та Данія частково запустили газопровід «Baltic Pipe». Це перший газопровід, який поєднав Скандинавію та Центральну і Східну Європу. Водночас його пропускна здатність суттєво менша, ніж у російських газопроводів. Підтверджені запаси газу в Норвегії у 30% менші за російські. Росія зможе видобувати значні об’єми до 2030 року. За це час Європа має перейти на відновлювану енергетику. За день до того, 26 вересня, на газопроводах «Nord Stream 1» та «Nord Stream 2» пролунали вибухи. Газ ними не транспортувався. 

Хто і чому підірвав газопроводи? У грузинів такого запитання не виникло. 22 грудня 2006 року на території Росії пролунало два вибухи, які пошкодили газопровід «Північний Кавказ — Закавказзя». Через це газ перестав надходити у Грузію. Росія сповільнювала ремонт труби, адже економічний та енергетичний шантаж — частина російської стратегії. 

Європейські країни зрозуміли російське повідомлення. 3 жовтня Норвезька територіальна оборона почала охороняти об’єкти енергетичної інфраструктури. Італія посилила охорону підводних кабелів. А 8 жовтня зранку невідомі пошкодили на півночі Німеччині два залізничних кабелі, внаслідок чого рух потягів припинився на декілька годин, повідомила міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер. 

До слова про Німеччину. Німецькі політики попри все хочуть зберегти стабільність. Для цього наприкінці вересня канцлер Олаф Шольц ухвалив 200-мільярдний фінансовий пакет, аби субсидіювати ціни на газ та струм. Контрольовані ціни стосуватимуться лише тих користувачів, які споживають енергоносії у межах базових квот. 

Проте субсидії все ж призведуть до нерівності — ціни на енергетику в Німеччині будуть нижчі, ніж в інших країнах Європи. Це стимулюватиме німецький попит, тож загальноєвропейські ціни зростатимуть. 

В Італії відбулися позачергові вибори, спричинені затяжною політичною кризою. До влади прийшов блок правих сил, очолюваний партією «Брати Італії». До початку повномасштабного вторгнення ця політична сила була русофільською: у 2016 член «Братів» Мауріціо Марроне заснував «представницький центр днр» та, за інформацією Головного управління розвідки, у вересні 2022 планував бути «спостерігачем» на псевдореферендумі.

Однак після 24 лютого «Брати» розвернули свою політику щодо України на 180 градусів та підтримували надання безпекової допомоги. Проте до нової коаліції увійдуть також «Ліга Півночі» та партія «Вперед, Італіє», які є проросійським. Наразі важко спрогнозувати, якою буде зовнішня політика такої коаліції, але лідерка «Братів» Джорджа Мелоні пообіцяла Україні підтримку.

Міністр зовнішніх справ України вирушив у турне Африкою слідом за очільником російського МЗС та Президентом Франції. Ця подія є історичною, оскільки досі в африканських країнах частіше бували українські миротворці, ніж урядовці. Після виборів 2019 року дипломати прагнули перезавантажити відносини з державами Африки, навіть планували організувати декілька візитів президента, проте через пандемію не вдалося. 

Наразі Дмитро Кулеба відвідав Сенегал, Кот-д‘Івуар та Гану. Україна демонструє: ми готові чути інтереси країн Африки та працювати з ними. Найважливішим питанням є продовольча безпека. Тож Кулеба пообіцяв збільшити експорт зерна. Кот-д’Іваур взамін приєднався до Кримської платформи. 

Африканські країни не лише потребують зерна й визнання, вони також мають що запропонувати Україні. Керівник воєнного напряму фонду «Повернись Живим» Андрій Римарук вважає, що Україна спільно з країнами Африки може виготовляти зброю та амуніцію. Південно-Африканська Республіка є найбільш перспективною на цьому напрямку.

У Буркіна-Фасо відбувся другий за рік державний переворот. У державі, яка межує з Кот-д‘Івуаром та Ганою, триває боротьба проти ісламістів, які з 2015 року здійснюють терористичні акти. Влітку 2021 року джихадисти, афілійовані  з Аль-Каїдою, атакували село Солган та вбили 160 місцевих жителів. Інтенсивні протистояння наростали, проте уряд не міг зупинити терористів. Зрештою, в січні 2022 року військові під проводом офіцера Пола-Енрі Даміба захопили владу. Вони виправдовували свої дії потребою зупинити джихадистів. Населення здебільшого підтримало переворот. 

Проте влітку 2022 року терористи вирізали ще одне село. Даміба не зміг їх зупинити. 30 вересня, під тим же слоганом контртероризму, капітан армії Ібрагім Траоре здійснив ще один державний переворот. Він заявив, що Франція підтримує Даміба. Послідовники Траоре вийшли на вулицю з російськими прапорами та атакували посольство Франції. Можливо, Траоре спробує залучити російські приватні військові компанії до громадянської війни.