«Ми відчуваємо зшиття України, якого бракувало»: голова асоціації підприємців Віталій Бєлобров про відновлення бізнесу на Херсонщині

Віталій Бєлобров — підприємець із Херсона, до війни працював зі страховим бізнесом та фінансовим консалтингом, запускав проєкт соціального підприємництва, Голова правління Бізнес-асоціації «Ми — Херсонці»,  очільник «Офісу інвестицій та розвитку експорту» в Херсонській ОДА. Віталій розповів Свідомим про труднощі, з якими зіткнулися підприємці Херсонської області, наслідки окупації для бізнесу, роботу до війни та погляди на майбутнє. 

— Чим ваша асоціація «Ми – Херсонці» займалася до війни і як змінилася її робота зараз?

— Ми почали працювати у 2016 році, об’єднавши підприємців регіону для розвитку малого та середнього бізнесу як головного рушія економіки. Нашою метою було створити все найкраще тут, аби нікуди не їхати, щоб люди залишалися в Херсоні. 

Ми створювали проєкти соціального підприємництва, займались захистом прав та інтересів підприємців-членів асоціації та брали активну участь у стратегії розвитку малого та середнього бізнесу у Херсонській області. Словом, робили усе, аби підприємцям було комфортно і вони мали перспективу. Також вибудовували співпраці з міжнародними партнерами та фондами, переймали досвід тих міст і країн, з якими працювали. 

Коли почалася повномасштабна війна, основним завданням стало вижити. Хтось пішов у Збройні Сили України, дехто став волонтерити, частина — виїхала за кордон. Усі робили те, що можуть там, де вони є. Сьогодні ми щасливі, що у нас є можливість повернутися додому. 

— Які найближчі плани асоціації?

— Ми завжди будували власну діяльність, відштовхуючись від стратегії. Коли тільки об’єдналися, отримали невеликий грант, провели два дні командної роботи, і кожен додав свою частинку бачення організації. Тоді створили стратегію на три роки, яку виконали за кількісними і якісними показниками на 80%. Затвердити нову стратегію завадила пандемія. Це було перше випробування: ніхто не знав, що робити. 

Сьогодні у нас вже немає часу на «розкачку». Усі працюють, як можуть, поки стабілізується ситуація. Як тільки з’явиться можливість планувати хоча б на рік, будемо будувати стратегію, зважаючи на нову реальність в оновленій країні, запускатимемо процеси, які будуть найголовнішими і змінимо цінності.

Однією з наших головних цінностей завжди було збереження національної ідентичності. Ми об’єднували лише такий бізнес, який підтримує Україну, створює робочі місця та сплачує податки, підтримуючи і розвиваючи свій регіон. Це і надалі залишиться незмінним. 

— Які сфери бізнесу в місті та області постраждали найбільше?

— Якщо говорити про область, то в нас два головних напрямки — туризм і агросфера. Туризму немає, і найближчим часом він не відновиться. Агросфера також під великим питанням. 

Ми знали, що є важливими, адже годуємо Україну, але сьогодні розуміємо, що годуємо ще й пів світу. Але поля заміновані, склади та техніка зруйновані, не вистачає посівного матеріалу. 

— Які найбільші виклики для бізнесу в Херсоні?

— Зараз найголовніше питання — проблема колабораціонізму. Росіяни змушували перереєструвати бізнес під російський. Більшість херсонців не погоджувалися і чекали повернення під контроль України. Певний час виходило працювати в окупації з українськими документами, але росіяни тиснули і змушували обирати сторону: працюєш за російським законодавством або не працюєш взагалі (росіяни забирали товари, обладнання, а також займали будівлі). 

Також стоїть питання в людях — як їх повертати. Багато хто виїхав, хтось боявся працювати, оскільки було небезпечно просто пересуватися містом. До того ж проблеми зі зв’язком. Це все перешкоджало бізнесу. Багато підприємців просто все лишали та поверталися на підконтрольну Україні територію. Були також такі, хто виїжджав через Крим та Європу. Дехто почав бізнес у Європі, аби бути корисними, створювати робочі місця та донатити Україні. Більшість залишилася в Україні. Так, херсонські ресторатори Костянтин та Анна Воскобойники, які створили бренд торта «Херсон», переїхали до Вінниці, де відкрили нову локацію. 

— Як ви ставитеся до бізнесменів, що співпрацювали з окупаційною владою?

— Тут потрібно розібратися у питанні. У нас є закон про колабораціонізм, де чітко прописано, які саме дії під нього підпадають. І є підприємець, який працював в Україні; місто окуповують, але в нього є відповідальність перед співробітниками та соціальна місія створення робочих місць та надання послуг. Перед такими бізнесменами стоїть дилема: припиняти роботу або продовжувати, оскільки там же залишилися наші люди. А якщо, наприклад, ця людина — власник аптек чи продуктових магазинів? З іншого боку, є такі випадки, коли підприємці навмисно завищували ціни. Тобто вони не працювали заради людей, а використовували тяжку ситуацію задля збагачення. Тут, на мою думку, у першу чергу постає питання морально-етичних норм та репутації. 

Якщо люди перереєструвалися на російське законодавство та співпрацювали із росіянами, пропагували чи підтримували окупаційну владу, тут жодної толерантності не може бути. З ними повинні працювати відповідні органи. 

Є й інший аспект — люди, що відкривали бізнес за час окупації. Мені здається, тут може бути як морально-етична, так і кримінальна відповідальність. 

— Чи вам відомо, які настрої у підприємців? Вони збираються повертатися в область?

— Спочатку [на момент окупації — прим. ред.] у всіх був шок і нерозуміння. Ті, хто виїхали за кордон, мали побоювання, що буде надто складно, окупація буде тривати довго, тому намагалися асимілюватися там. Проте з кожним днем і новиною про звільнення, люди змінювали думку: почали говорити, що ми обов’язково переможемо та повернемося. І коли це [звільнення Херсона — прим. ред.] нарешті сталося, то всі чекають, коли будуть можливості відновити бізнес. Для цього потрібні безпека, електроенергія та зв’язок. 

— Який проєкт ви можете привести як приклад успішної роботи вашої організації? 

— Особисто мій найулюбленіший проєкт — це Urban CAD, ревіталізація частини комбайнового заводу у Херсоні. Ми мали глобальні плани на розширення та розвиток проєкту, на створення центру креативних індустрій артплатформи «Турбіна» — великий цех на три тисячі км2. Уже знайшли перших партнерів, розробили дизайн-проєкт та брендбук. 

Росіяни захопили обʼєкт. Власник заводу та наш партнер у проєкті розповів, що росіяни вивезли техніку та устаткування. Є побоювання, що на заводі залишили багато «сюрпризів», як вибухонебезпечні пристрої. На сьогодні у місті працює багато спеціалістів з піротехніки та розмінування, але загальна площа об'єктів дуже велика, тому скільки триватиме розмінування — невідомо.  

Також у нас є «Відкрита школа підприємництва» — бізнес-інтенсив, на який приїжджали багато крутих спікерів з усієї України. Так ми відкривали Херсон для людей. Завдяки партнерству з Центром культурного розвитку «Тотем» та місцевою владою в Херсоні двічі відбувся міжнародний мультифункціональний фестиваль «GogolFest». 

— Якщо говоримо про підприємців, які вирішили повернутися, що б ви їм порадили? 

— По-перше, потрібно заповнити форму від ДСНС, в якій підприємці подають заявку на розмінування та перевірку безпечності їхнього приміщення. Там є черга, оскільки є підприємства першої потреби. 

Потрібно приїжджати й дивитися, в якому стані будівлі, що там залишилося. Далі відновлювати роботу, шукати людей, створювати робочі місця та запускати економіку. Цих вісім місяців [окупації — прим. ред.] люди трималися завдяки волонтерам, гуманітарній допомозі, підтримці родичів, а можливості працювати й бути корисними у них майже не було. 

— Ви згадували іноземних партнерів. Як щодо їхньої допомоги зараз, чи збільшилась вона?

— Зараз у нас дуже багато роботи з відновлення звільнених територій, потрібно повертати гідне життя для людей. У цьому напрямку є велика підтримка партнерів, навіть більша, ніж очікували. Ми зібрали перелік потреб по громадах; ЮНІСЕФ, ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста вже надають людям теплі речі, засоби гігієни, генератори, будівельні матеріали. Влада також забезпечує усім необхідним. Сьогодні Херсон відчуває, що про нього не забули, відчуває, що він важливий. 

— Після всіх подій, що сталися, які перспективи майбутнього Херсона? Чи думаєте ви, що це переломний момент для міста?

— До війни Херсон був недолюбленим. Але сьогодні в нас вже формується національна ідея, єдність та ідентифікація. Цей регіональний патріотизм буде вже нормою і, сподіваюсь, фундаментом для нових процесів.

Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту «MC2C (Media City to City): Creating city-to-city media connections for local and Ukrainian diaspora audience needs». Його реалізує Львівський медіафорум у партнерстві з Thomson Media та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Доповнено 7 квітня 2022 року:

7 квітня 2023 року Віталій Бєлобров повідомив про те, що стане заступником мера Херсона. Тоді ж локальне медіа «МОСТ» повідомило про те, що раніше Белобров був підозрюваним у кримінальній справі щодо шахрайства.

З 2004 року зловмисники заволоділи коштами жителів Запоріжжя та Запорізької області в особливо великих розмірах. Співучасники злочинної організації використовували принцип «фінансової піраміди» та використовували технології психологічного впливу.

У 2020 році кримінальне провадження закрили, а підозрюваних звільнили від відповідальності через закінчення строків давності.