Новий законопроєкт щодо мобілізації. Про що йдеться у документі та як відреагував Головнокомандувач ЗСУ Залужний?

Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби».

Відповідний документ опублікували на сайті Верховної Ради.

Законопроєкт серед іншого має змінити процедуру військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, знизити призовний вік із 27 до 25 років, а також надати додаткову відпустку на 90 днів зі збереженням грошового забезпечення для військових, яких звільнили з полону.

Поки що ці зміни є лише зареєстрованими у Верховній Раді. За них ще має проголосувати парламент.

Законопроєкт серед іншого залучає місцеву владу до заходів проведення мобілізації, зокрема, під час оповіщення та прибуття громадян, які прибувають до збірних пунктів і військових частин.

Кабмін пропонує запровадити можливість надсилання повісток через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або на електронну пошту.

Військовозобовʼязаних і резервістів, хто не виконує обовʼязки, пропонуються вносити до Єдиного реєстру боржників і застосувати обмеження на: виїзд за кордон, операції з майном, керування власним транспортом, укладення кредитного договору, позики та інше.

Окрім того, за зверненням територіальних центрів комплектування поліція може брати участь в оповіщенні військовозобовʼязаних разом із ТЦК та затримувати й доставляти до цих центрів призовників, що вчинили адміністративні правопорушення.

Кабмін також пропонує скасувати строкову службу як вид військової служби та звільнити в запас всіх строковиків. У документі також йдеться про запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку.

Згідно з доповненим законопроєктом протягом двох років призову не підлягатимуть  військовозобовʼязані, звільнені у запас під час дії воєнного стану, військовозобовʼязані, звільнені у запас після звільнення з полону, а також протягом шести місяців військовозобов'язані, що були звільнені під час дії воєнного стану.

Права на відстрочку не мають держслужбовці, посадовці Бюро економічної безпеки, Державної виконавчої служби та прокуратури.

Підставами для звільнення з військової служби вважатиметься звільнення за власним бажанням (для іноземців та осіб без громадянства, що проходять службу за контрактом), інвалідність І та II групи, звільнення з полону, обрання народним депутатом, закінчення строку контракту у випадку безперервної служби протягом трьох років та інші.

Військово-лікарська комісія тепер не визначатиме «обмежену придатність» військовозобовʼязаного. Відтепер у своїх висновках комісія писатиме лише «придатний» або ні. 

Раніше висновок про обмежену придатність означав непридатність у мирний час та можливість мобілізації в умовах воєнного стану.

Головнокомандувач Залужний підтримав таке рішення.

«Коли ми дамо собі відповідь на ці питання: придатний чи не придатний, ми зрозуміємо чи є сенс нам далі оперувати поняттями “інвалід II групи” та “інвалід III групи”», — прокоментував Залужний під час пресконференції.

Раніше народна депутатка Марʼяна Безугла заявила, що Залужний пропонує вилучити із законопроєкту норми, що надають підстави для звільнення інвалідам і II групи, а не тільки III. 

19 грудня на пресконференції Президент України заявив, що військове командування просить про мобілізацію 500 тисяч військових.

«Військове командування продовжує виконувати функцію із захисту держави й відповідно формує свої запити на боєприпаси, зброю та людський ресурс», — сказав головнокомандувач ЗСУ Залужний в етері національного телемаратону.

Залужний пояснив, що така цифра (500 тисяч) враховує поточні потреби, формування нових військових частин і прогнозовані втрати на наступний рік.

Головнокомандувач наголосив, що Збройні Сили не подавали подань чи законопроєктів на Кабінет міністрів, бо Генштаб позбавлений функції законодавчої ініціативи.

«Разом з тим ми працювали разом із Міноборони, яке формує держполітику в галузі оборони й відповідно у складі робочої групи... слідкували за тим, щоб не порушились механізми, які застосовувались у військовому управлінні, на законодавчому рівні», — додав генерал.

Головнокомандувач ЗСУ також погодився, що строковики наразі не потрібні. 

«Наша чітка позиція — їх звільняти, щоб вони йшли відпочивати. А щодо їх долі — ми підтримуємо пропозицію, яка викладена у законопроєкті», — сказав Валерій Залужний.

Щодо демобілізації Головнокомандувач зауважив, що разом з Міноборони погодилися на звільнення через 36 місяців за двох умов: відсутність загострення на фронті й наявність тих, ким можна буде замінити.

«Уряд має розуміти: якщо ми говоримо про 36 місяців демобілізації, то, ймовірніше за все, розпочати цей процес необхідно буде у призові людей та підготовці вже у наступному році», — сказав Залужний.

Він також прокоментував норму щодо норми про пів року ротації для військових. Залужний зауважив, що це не є реальним у нинішніх умовах, та закликав командирів на місцях робити максимальну ротацію у підрозділах у межах військової частини. 

«Звісно, хотілося б, щоб вона була. Але наші люди перебувають не на змаганнях, і не на турнірі. Це не шоу, за яким спостерігає весь світ», — сказав головнокомандувач.

У законопроєкті №10379, опублікованому на сайті Верховної Ради, йдеться про збільшення штрафів за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону.

Сума штрафу складатиме:

Штраф за правопорушення в особливий період може бути накладено протягом трьох років із дня його вчинення або виявлення.

Правопорушників зможуть затримувати на три години для складання протоколу, в окремих випадках для встановлення особи та обставин правопорушення — до трьох діб. 

Відмову від проходження медичного огляду під час особливого періоду пропонують вважати за ухилення від служби, яке карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Нагадаємо, обидва законопроєкти є тільки зареєстрованими у Верховній Раді. За них ще має проголосувати парламент. Тому в законах можливі зміни та доповнення.