Підсумки: внутрішня політика. Олег Рибачук

Четвертий рік поспіль онлайн-медіа «Свідомі» в кінці грудня проводить підсумкові етери, на яких говорить про те, що змінилося в Україні за рік у різних сферах: військо, культура, медицина, освіта, суди та сфера політики. 

Цього разу головні події 2023 року у внутрішній політиці ми обговорили з Олегом Рибачуком — головою аналітично-адвокаційної організації «Центр спільних дій».

2023 рік є більш позитивним, ніж негативним. У майбутнє цього року можна дивитися впевненіше у порівнянні з 2022.З негативного — спроба вкинути в українську дискусію тему виборів, історія стосунків між Головокомандувачем Залужним і Зеленським та виклики в системі управління, де влада опиняється у руках радників Офісу Президента.

Довіра українців до парламенту дуже знизилася. Депутати не мають значного впливу та політичної перспективи. Верховна Рада втратила той вплив, який мала б здійснювати на виконавчу гілку влади.

У нас немає політичної сили, яка б мала достатній кредит довіри. У якої ми б не бачили спокусу використовувати владу для свого ж збагачення. Україні потрібні партії, оскільки громадянське суспільство, що штовхає країну до змін, не може перебирати на себе функції влади.

Вперше в історії одна політична сила «Слуга народу» отримала можливість одноосібно формувати уряд. Але ця спроба провалилася. Одна інституція влади перебирає на себе функції інших гілок влади. 

Це не є унікальним викликом. Один із прикладів — керівник ОП Андрій Єрмак, який представляє Україну на міжнародних зустрічах. Для цього є профільні міністерства. Однак влада сьогодні зосереджена саме на Банковій.

Захід рекомендує Україні при неможливості проведення виборів сформувати сильний уряд.

Однак Кабінет міністрів зараз не є субʼєктною інституцією. Високого конкурсу на посаду в уряді зараз немає. 

Адже визначальними у виборі кандидатів є не фаховість і професіоналізм, а лояльність до влади та співбесіди, що проходять на Банковій.

Наші міністри роблять реформи без політичного бажання. Відкриття декларацій стало можливим не тільки через петицію, а й через ультимативну вимогу ЄС. Без відкриття декларацій ми б не отримали чергової фінансової допомоги.

Призначення нового Міністра оборони Умєрова свідчить про те, що він зміг «вписатися» у команду. Він хороший фахівець, знає англійську мову, однак він засвоїв уроки після звільнення Рєзнікова та є більш обережним, у кадровій політиці зокрема.

Однак це не ті зміни, на які від нас очікують. Україна повинна створити сильний і дієздатний уряд, у якому професіонали займуть усі сфери. Від нас чекають на шляху до євроінтеграції змін і швидких реформ.

Децентралізація — це основа внутрішньої політики. Після реформи люди у місцевих громадах відчули силу впливу. Це допомогло їм активно відстоювати свої свободи і під час повномасштабного вторгнення.Зараз Офіс Президента користується воєнним станом і замість обраних міських і сільських голів призначає своїх очільників військових адміністрацій, які перебирають функції місцевого самоврядування. 

Виникає загроза створення «підконтрольних» місцевих бюджетів і використання цієї відродженої вертикалі для обслуговування однієї з гілок влади. 

Для того, щоб вплинути на владу, яка зосереджена в Офісі Президента, ми маємо конкурувати за увагу громадянського суспільства. Варто говорити більше про проблеми, які вас не влаштовують, та обʼєднувати навколо себе якомога більше людей. Тоді це помітять і зреагують.Українці можуть і впливають на владу. Про це свідчить наша історія.