Поляки заблокували кордон з Україною: чого вимагають протестувальники та чому сторони не можуть домовитися?

6 листопада польські перевізники розпочали блокування трьох із чотирьох найбільших прикордонних переходів на польсько-українському кордоні: «Гребенне — Рава-Руська», «Корчова — Краківець», «Дорогуськ — Ягодин».

Поляки вимагають: 

Організатор протесту поблизу пункту «Корчова-Краківець» Томаш Борковський заявив «Укрінформу», що вони блокуватимуть проїзд лише вантажних автомобілів, а гуманітарну і військову допомогу пропускатимуть. За його словами, протест офіційно зареєстровано польськими перевізниками в місцевих органах влади до 3 січня 2024 року.

У червні минулого року Україна та ЄС підписали Угоду про вантажні перевезення автотранспортом, дію якої продовжили до 2024 року. Вона скасовує для українських перевізників необхідність отримувати дозволи для виконання двосторонніх і транзитних перевезень територією ЄС. Угода дозволила упорядкувати транспортну логістику, яка була порушена через повномасштабне вторгнення. 

За даними українського уряду, результатом дії «транспортного безвізу» є збільшення товарообігу. За липень-вересень 2022 року в порівнянні з квітнем- червнем фізичний обсяг експорту вантажів збільшився на 54%, а імпорту — на 67%. 

Протестувальників підтримала праворадикальна партія «Конфедерація», яка на парламентських виборах цього року отримала 7.16% та пройшла до Сейму.

На спільній конференції з перевізниками 3 листопада один із лідерів «Конфедерації» Кшиштоф Босак заявив: «Ми стоїмо разом із лідерами транспортної галузі, з людьми, які ведуть бізнес, з перевізниками, що вирішили з 6 листопада знову розпочати блокування кордону з Україною. Страйк перевізники поновлюють через невиправдані очікування галузі, через дуже складну ситуацію… Ми підтримуватимемо протести польських перевізників».

Ще під час виборчої кампанії «Конфедерація» виступала за повне ембарго на імпорт і транзит української продукції. Раніше ця партія влаштовувала антиукраїнські мітинги, а також виступає проти надання допомоги для України.

Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач на початку блокади заявив в інтерв’ю «Forbes», що вимоги — не реалістичні, «складається враження про відсутність бажання розвʼязати проблему».

З його слів, проблема з видачею дозволів ще до початку повномасштабного вторгнення «була складним питанням». У 2021 році Польща мала надати українським перевізникам 200 тисяч дозволів на рік, але видала 160 тисяч. Цього було замало й без заблокованих портів: така кількість не давала перевізникам можливості зростати та заходити на ринок вантажних перевезень у Європу.

Щодо вимоги про посилення для іноземних перевізників правил перевезень, то йдеться про жорсткі умови конкурсу до транспорту і перевізника. 

Вимоги не реєструвати компанії в Польщі та запровадити окрему чергу в «єЧерзі» для авто на номерах ЄС Сергій Деркач назвав «нереалістичними», адже у жодній країні ЄС не існує окремої черги для українських водіїв.

Сергій Деркач провів перемовини із Державним секретарем Міністерства інфраструктури Польщі Рафалом Вебером.

Говорили про функціонування смуг для порожнього транспорту в пункті пропуску «Ягодин — Дорогуськ» та оновлення функціонала системи «єЧерга» — можливість змінювати водія для пустих вантажівок.

Також українська сторона запропонувала запустити порожній транспорт через пункт пропуску «Угринів — Долгобичув», де є відповідна смуга. Такий варіант дозволив би порожнім вантажівкам зменшити час очікування на кордоні, вважають у Міністерстві. 

13 листопада представники України та Польщі обговорили питання розблокування кордону. Ключовим для протестувальників є повернення до системи дозволів на вантажні перевезення. Для України це також принципове питання: «транспортний безвіз» має тривати та бути пролонгованим, принаймні «до перемоги у війні з Росією», вважає Деркач. 

Він додав: «Питання подальшого блокування кордону — не стільки для розв'язання нагальних питань і проблем, щоб зробити або велику комунікаційну кампанію з цього, або політичну історію й тримати кордон зачиненим якнайдовше». 

Україна домовилась про окремі перемовини «на основі двосторонньої комунікації з польським урядом, з воєводствами». Крім цього, до розв'язання проблеми долучать третю сторону — Європейський Союз. 

Лідер протесту Рафал Меклер після зустрічі заявив, що українська сторона не бере до уваги вимоги протестувальників. Тому блокування продовжується.

Раніше Деркач писав, що кожен день блокування — це колосальні збитки «і питання — хто їх буде відшкодовувати», оскільки йдеться про невиконання контрактів, псування товарів та затримки у доставці. 

«BBC Україна» писало, що за менш ніж тиждень протестів точні збитки від простоїв у чергах на кордоні підраховувати передчасно: дехто лише оформив вантаж, дехто ще не доїхав до кордону. Але ці збитки вже є, причому не тільки для українських підприємців, але й для європейських компаній, що працюють в Україні.