Студенти-журналісти КНУ імені Тараса Шевченка вимагають звільнення викладача Микити Василенка. Що відбувається?
Етична комісія Київського національного університету імені Тараса Шевченка винесла догану викладачу НН Інституту журналістики Микиті Василенку.
Це сталося після скарг студентів на просування Василенком сексистських і проросійських наративів під час пар.
Рішення Етичної комісії викликало обурення серед студентства. Тому вони вимагають звільнення Василенка.
Про це розповідає Оксана Паращак, студентка-журналістка 4 курсу НН Інституту журналістики.
Що передувало?
У червні 2023 року група студентів звернулася до адміністрації Інституту з проханням розв’язати вісім питань. Серед них була і вимога звільнити професора Василенка через «відверту проросійську та сексистську позицію».
Викладач зловживає сексистськими коментарями на адресу студенток. У час повномасштабної війни росії проти України розповідає студентам на заняттях про "велич росії". Додамо, що у 2018-2019 роках Василенко М. К. під час занять агітував студентів вступати до лав партії “ОПЗЖ”,
— йдеться у заяві, яку підписали 170 студентів.
Як розповідають студенти, на парах Василенко розповідає про те, що «жінки можуть чогось досягнути у чотири способи: чоловік, коханець, батько, брат» та поширював інші наративи.
Згодом Оксана Паращак від імені студентів звернулася до Дмитра Лубінця, уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Після цього постійна комісія Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка створила робочу групу. Микиті Василенку та очільниці катедри, на якій він працює, винесли догани. Однак цього студентам недостатньо.
Окрім того, договір між університетом і Василенком закінчувався у січні 2024 року. Попри розгляд його викладацької діяльності на Етичній комісії, договір професору продовжили.
…викладаю вже 40 років. Контракт перепідписаний два тижні тому ректором особисто,
— говорить Василенко на засіданні Нацради з питань телебачення і радіомовлення 8 лютого 2024 року.
Якою є позиція адміністрації Інституту журналістики?
Сумнівів будь-яких у кваліфікації Етичної комісії в мене немає. Якщо Етична комісія сказала, що на цій підставі треба ухвалити таке рішення, я це сприймаю,
— говорить в.о. директора НН Інституту журналістики Віталій Корнєєв.
Він додає, що Інститут не виконує функції роботодавця, цю роль уособлює ректор КНУ імені Тараса Шевченка (Володимир Бугров із 2021 року — ред.). Законних підстав, за словами в.о. директора, для звільнення Василенка зараз немає.
Віталій Корнєєв розповідає, що Інститут і профільна катедра може і проводить моніторинг викладацької діяльності Василенка та додає, що професор нібито визнає свою «неправоту».
Наскільки мені зрозуміло він не порушував [умов договору]. Тобто, він заняття проводить. Він виконує свої обов'язки. Чи порушував [викладач] Етичний кодексу [КНУ] у тій частині, що передбачає його звільнення, може визначати тільки Етична комісія,
— розповідає ексдиректор ННІЖ Володимир Різун.
Причиною обурення студентів Різун вважає «конфліктом поколінь».
Сучасна молодь не сприймає те, що було властиво раніше. Стосунки «викладач-студент» були іншими. Я говорив [Василенку], що йому треба відмовитися від певних фраз і слів. І він не заперечує. Однак, коли зосереджується на темі, забуває стежити за собою і знову використовує слова з певною конотацією,
— додає ексдиректор.
У коментарі «Свідомим» професор Микита Василенко називає звинувачення «брехнею» та заявляє, що звертався до студенток «мала» та «сонечко» лише два рази.
Повітряна тривога, четвертий поверх, юна особа кокетує з однокурсником замість того, щоб іти в бомбосховище. Я зобов'язаний прослідкувати, і я звертаюсь до неї: “Мала, швидко у бомбосховище!”. Чи це сексизм?
— розповідає Василенко.
Він переконаний, що вимога щодо його звільнення є нібито «проплаченою». Тому Василенко має намір подавати в суд на студентку Паращак через, за його словами, наклеп.
За моїми оціночними судженнями, вона [Оксана Паращак] добре проплачена,
— говорить професор.
Він також розповів, що на засіданні Етичної комісії КНУ імені Тараса Шевченка були присутні дві студентки, у яких він не викладав, а отже вони не могли коментувати його висловлювань чи викладацької діяльності.
Серед викладачів НН Інституту журналістики, хто висловився щодо ситуації, також була Станіслава Горецька, асистентка катедри мови та стилістики.
Знаючи пана професора, можу лише сказати, що локально Василенко не має рації однозначно. Але щоб сприймати професора як зрадника — це занадто. Проблема багатьох вихідців Радянського Союзу в тому, що сформувались більше на російській культурі, ніж на українській. Є така проблема. Але це проблема глобальна та культурологічна. Тому не бачу прецеденту для публічного висловлення викладачів ІЖ,
— написала Горецька у коментарях до публікації випускника ННІЖ Георгія Шабаєва.
Як реагують студенти?
«Які компроміси можуть бути з тим, хто відкрито дискримінує жінок і публічно просуває гендерні стереотипи? Ознайомлюватися з доказами [ексдиректор] Різун взявся ще влітку, але лише у листопаді засіла робоча група щодо вирішення справи. І те засідання робочої групи адміністрація знову переносила. Різун із [очільницею катедри] Приступенко на нарадах заперечували докази та факти, казали, що ми перебільшуємо. Не можна йти на діалог із тим, хто навіть не визнає свої протиправні дії», — розповідає Оксана Паращак.
Випускниця і журналістка Галина Бабенко розповідає, що під час пар, які Василенко проводив ще до повномасштабного вторгнення, професор радив йти у молодіжне крило «ОПЗЖ», а також «домислювати» цитати та коментарі у матеріалах.
Якщо сексизмом зараз почнуть маніпулювати — "не те покоління" і "такі жарти", — то в нас же вже тоді була ціла папка доказів порушення професійних стандартів і проросійської політичної агітації на парах,
— говорить випускниця.
Тоді студенти написали заяву, яку підписали приблизно 60 людей, більшість на потоці, з проханням замінити викладача.
Різун, тодішній директор, за словами Галини сказав, що «не дивився докази, але дуже хоче йти назустріч студентам».
Створили ще одну групу з предмету — її очолила колишня дружина Василенка, а всі, хто виступив проти нього і перейшов у цю групу, отримали бали, м'яко кажучи, не дуже або ж "незарахи". Нам також постійно нагадували, що ми дуже дурні, що проміняли таку глибу журналістики,
— додає випускниця.
Цю ситуацію згадує також і випускниця Анастасія Зубченко: «Уривок, де викладач радить звернутись до партії «ОПЗЖ» — це онлайн-пара, де я була особисто присутня і чула це на власні вуха. «Крихітка Цахес..» — це робота мого одногрупника, з якою Василенко порадив звернутись до «ОПЗЖ».
Важливо, що, окрім онлайн-пар, ніде ми з викладачем не зустрічались — ні онлайн, ні офлайн, тож його висловлювання були виключно під час занять», — додає колишня студентка.
Євген Лузан, який був присутнім на засіданні Етичної комісії, стверджує, що «зайвих людей на засіданні не було», що натомість заперечує Василенко.
Сама комісія справила на мене позитивне враження. Її члени поводили себе чемно, вислуховували наші аргументи. Зі свого боку, ділився суто власними спостереженнями за поведінкою викладача на лекціях і семінарах. Принаймні, процедурно — все було “гладко”. Наскільки це вплинуло на подальший рух справи щодо Василенка — не можу оцінити,
— розповідає Євген.
Про те, що на засіданні Етичної комісії були лише студенти, у яких викладав Василенко, говорить і студентка 4 курсу Ольга Данилюк.
«Звісно, на ній були лише ті люди, в кого він викладав. Нас було приблизно шестеро. Це загалом абсурдне твердження, бо навіть на самій комісії нас декілька разів питали, які він викладав дисципліни, й чи особисто ми чули, що він говорив», — пояснює Ольга.
На ситуацію також відреагував Студпарламент НН Інституту журналістики. У коментарі «Свідомим» вони розповіли, що у цьому питанні «однозначно стоять на боці студентів і захисті їхніх прав».
Ми були ознайомлені з великою кількістю скарг і вважаємо, що такі питання мають розглядатися, навіть коли скарга одна, а тим більше коли їх 170. Ми вважаємо, що проявам сексизму та проросійськості не місце в Інституті, який навчає майбутніх журналістів,
— говорить Дарина Удовенко, голова Освітнього департаменту Студпарламенту.
Оновлено 20 лютого о 13:07:
До «Свідомих» звернулася представниця Студпарламенту ННІЖ і зауважила, що Етична комісія КНУ проводила кілька засідань. На одному з них була адміністрація Інституту, сам Василенко та представники Студпарламенту, що підтримав звернення студентів.
«Пан Василенко трохи переплутав засідання. "Дві студентки, у яких він не викладав" — це я і ще одна представниця Студпарламенту. Ми були присутніми на грудневому засіданні [в Червоному корпусі]. І хоч у нас він дійсно не викладав, зайвими людьми нас назвати складно. Ми були там для того, щоб підтримати звернення студентів як орган самоврядування», — розповіла нам на умовах анонімності студентка ННІЖ.
До цього Етична комісія провела зустріч тільки з тими студентами, які були присутніми на парах у професора.
Оновлено 20 лютого о 18:40
Постійна комісія Вченої ради з питань етики в університеті визнала, що Василенко не дотримувався правил етичної поведінки при спілкуванні зі здобувачами освіти.
Про це Свідомим розповіли в Центрі комунікацій КНУ імені Тараса Шевченка.
Центркому наголосив, що НН Інститут журналістики не проінформував ректорат про звернення студентів від 19 червня 2023 року, а відповідно до Кодексу законів про працю України «дисциплінарне стягнення може бути застосовано роботодавцем» не пізніше місяця з моменту виявлення проступу та шести місяців з дня його вчинення.
«Також комісія дійшла висновку, що мала місце бездіяльність керівництва та Вченої ради ННІ журналістики. Організовано посилений моніторинг ситуації»,
— розповіли у КНУ імені Тараса Шевченка.
У разі повторних порушень на Василенка можуть накласти «дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення».
Оновлено 21 лютого о 16:00:
У коментарі «Свідомим» Проректорка з науково-педагогічної роботи у КНУ імені Тараса Шевченка Олена Добржанська повідомила, що контракт на посаду професора терміном на один рік було переукладено 1 грудня 2023 року.
«... на підставі рішення вченої ради ННІ журналістики під головуванням Володимира Різуна. Результати таємного голосування членів вченої ради: "за" — 12; "проти" — 2; "недійсних бюлетенів" — 0», — розповіла Добржанська.
