Свій дім: історичний будинок Гостомеля

Тато Марії П’ятовол у 1980 році отримав житло у закритому військовому містечку в Гостомелі під Києвом — це була двокімнатна квартира на першому поверсі. 

Марії тоді було три роки, але вона й досі пам'ятає, як літнім сонячним днем несла з мамою речі у нову квартиру. 

«Це службове житло для військових. Там виросла я, а згодом — мої діти. Навіть коли жили окремо, більшість часу проводили у мами. Можна сказати, що додому ходили тільки ночувати», — розповіла Марія журналістам платформи «Свій дім». 

З району, де жила жінка, було видно ангари аеропорту «Антонов», який росіяни атакували у перший день повномасштабної війни. Того ж дня о 4:40 у військове містечко влучила ракета. У квартирах відкрилися вікна. 

Маму Марії з Гостомеля вивіз двоюрідний брат. Вони поїхали в Ірпінь й на довгі сорок днів опинилися в окупації.

«3 березня мама мене набрала. Вона сказала: “Доця, я вас люблю, нас бомблять”. І після цього пропав зв'язок на 30 днів, поки не звільнили Ірпінь, Бучу, Гостомель», — розповідає Марія.

Після окупації мама Марії Раїса хотіла поїхати додому. Коли побачила дім, який повністю згорів, без вікон і даху, у неї відняло мову. У квартиру жінка зайти не змогла. 

Будинок родини росіяни знищили 27 лютого — в один день з літаком Ан-225 «Мрія». На авіаційному підприємстві «Антонов» мама Марії пропрацювала 23 роки. 

«У 1983 році батьки подарували мені сестру, хоч гроші я збирала на брата, — розповідає Марія. — Коли її принесли, я сказала: “Здайте назад, я хочу Сєрьожу”. Сказали, що назад не приймуть. Тоді я запропонувала здати її в комісійний магазин. Відповіли, що туди дітей не приймають, тільки у дитячий будинок. Тоді кажу: “Хай залишається”».

Ось за такими моментами у цій оселі Марія сумує найбільше. 

«Шкода все, що було. Це наче стерли флешку, яка не підлягає відновленню. Але усе відбудуємо і переможемо», — каже жінка.

На платформі «Свій дім» можна поділитися власними спогадами про зруйновану оселю або заклад, в якому працювали. Для цього є зручна анкета https://bit.ly/sviydim