Українська євроінтеграція: погляд Норвегії

9 червня суспільне мовлення Норвегії NRK опублікували матеріал «Надзвичайно хитка країна — ось чому Україна навряд зараз стане членом ЄС» [переклад — «Свідомі»]. Вона набула розголосу в Україні, проте ще більше зацікавила російську пропаганду. 

Журналістка Сілє Рогнсвог пояснює, чому деякі країни-члени ЄС скептично ставляться до євроінтеграційних перспектив України. Такі тексти — не рідкість, і за інших обставин «Свідомі» не звертали б на це увагу. Водночас суспільне мовлення Норвегії надзвичайно розвинуте. У 60-80-х роках NRK мали монополію і досі залишаються найбільшою медіаорганізацією країни. Корпорація фінансується коштом внесків платників податків, тому підзвітне не уряду, а суспільству. Тож суспільне мовлення Норвегії має представляти не партійну позицію політичної сили, а задовольняти інформаційні потреби норвежців. А значить, матеріали мають велику суспільну значущість. 

Журналістка розпочинає з цитати президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, яка 8 квітня передала Володимиру Зеленському опитувальник. Відповідями на нього Європейська комісія керується, коли формує думку щодо кандидатури. 

«Формування цієї думки, я гадаю, займе тижні, а не роки, як це буває зазвичай», — сказала президентка комісії. Рогнсвог додає, що фон дер Ляєн заявила це в контексті «потенційного членства в ЄС». Формування думки є необхідною передумовою для вступу в ЄС, але не достатньою, тому така анотація викривлює зміст процедури. 

Далі Рогнсвог порівнює позицію фон дер Ляєн із заявами Франції, Австрії, Нідерландів, Данії та Швеції. Прірва між ними стає очевидною, і журналістка намагається пояснити, чому в окремих державах таке ставлення до України.

Експерти

Для цього Рогнсвог залучає професора Джарла Трондаля з Університету Осло та професора Йорна Гольм-Гансена зі Столичного університету Осло. Перший спеціалізується на Європейському Союзі, другий — на Східній Європі. 

Вони перелічили кілька причин, чому Україна не стане членом ЄС найближчим часом: корупція, неповна демократія та верховенство права, олігархізм, бідність, війна та націоналізм.

Корупція в Україні більш поширена, ніж в інших країнах-членах ЄС, вважає Гольм-Гансен. На його думку, кумівство є соціальною інституцією, яку українці прагнуть зберегти, і коли хтось відмовляється використовувати свою посаду для допомоги друзям чи родичам, його вважають зрадником. Це не заперечиш. Суспільні зміни зазвичай відбуваються повільно. Згідно з рейтингом сприйняття корупції, за останні 10 років Україні вдалося покращити ситуацію на 6 відсоткових пунктів. Це свідчить про статистично значущі зміни, а не тимчасові коливання. Надання статусу кандидата не змінить сприйняття корупції всередині ЄС, проте додатково мотивує українців змінюватися. 

Говорячи про верховенство права, Гольм-Гансен стверджує, що ситуація в Україні гірша, ніж у Польщі та Угорщині, які доєдналися до ЄС ще у 2004 році. Проте не згадує про здобутки у сфері, яких вдалося досягти. Наприкінці 2021 року почала роботу Етична рада, у складі якої працюють троє іноземних експертів з Великої Британії, США та Естонії. Разом з трьома українськими суддями перевіряють кандидатів на посаду членів Вищої ради правосуддя, яка пропонує Президенту призначення суддів та звільняє їх. 

Безумовно, у цій в цій галузі в Україні існують і проблеми. Спеціалізована антикорупційна прокуратура майже два роки не має керівника. Переможця конкурсу визначили наприкінці 2021 року, проте керівниця комісії Катерина Коваль затягує його призначення. Коваль це заперечує. Член комісії Роман Куйбіда повідомляв, що станом на початок червня 2022 року Коваль все ще відмовляється скликати засідання.

Трондаль додає, що в Україні занадто високий рівень дискримінації груп за різними ознаками. Проте за шість останніх років зросла частка тих, хто підтримує рівноправ’я ЛГБТ-пар з 33% до 63%. Тим часом у Польщі з 2019 року існують «зони без ЛГБТ», які оголосили органи місцевої влади на південному сході країни. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знищує свободу преси з 2010 року, вважає комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович. За даними правозахисної організації «Human Rights Watch», більшість видань Угорщини перебувають під контролем правлячої партії. 

Крім того, Гольм-Гансен вказує на низький рівень життя і вважає, що країни-члени ЄС не захочуть робити цю проблему спільною. Як аргумент, експерти наводять рівень зарплат, яка в Україні є нижчою за Болгарію (близько 500 євро до 700 євро відповідно, за даними Мінфін). 

Експерти ставлять питання, чи потрібно ЄС ставити проблему відбудови України після війни як постійну, що, на їхню думку, передбачає членство. Проте якщо війна і далі зводитиме нанівець українську економіку, то країни-члени ЄС будуть вимушені приймати українських біженців. Навіть якщо міграційний режим буде ускладнений, навряд країни-члени ЄС та європейська прикордонна служба Frontex зможуть його підтримувати силою на кордоні довжиною у 1361 кілометр. 

Окремою проблемою визначають нестабільну ситуацію в країні через війну. 

Рейтинги

На підтвердження тез науковців журналістка наводить різноманітні рейтинги країн. Це, зокрема, індекс сприйняття корупції, за яким Україна у 2021 отримала 32 бали зі 100. У 2014 році Албанія отримала статус кандидата, рейтинг якої складав 33 бали.

Також Рогнсвог звертається до індексу демократичності журналу «The Economist». За минулий рік Україна отримала 5.57 балів. У 2014 аналітики The Economist оцінили стан демократії тієї ж Албанії у 5.67 балів, що не завадило їй отримати статус кандидата.

Крім того, журналістка наводить рейтинг свободи преси, який щорічно складає організація «Репортери без кордонів». Рогнсвог стверджує, що в Україні медіа недостатньо вільні. У 2021 році Україна зайняла 97 місце серед усіх країн світу у цьому рейтингу. Нижче за неї, на 104 місці, є Чорногорія — кандидат у члени з 2014 року, яка чи не найактивніше веде перемовини щодо вступу в ЄС.

Рекомендації

Трондаль визнає, що всі ці вади важать у дискусії щодо членства, а не кандидатства. Натомість Рогнсвог не звертає на це уваги і відразу вказує на альтернативу, яку пропонував Еммануель Макрон — створення паралельної організації, яка передбачатиме співробітництво, а не союз. Не зрозуміло, якою є користь від такої рекомендації, адже пропозицію критикували 13 країн-членів ЄС.

Водночас експерти вказують на проблеми України, які не варто применшувати. Проте саме крок на зустріч Україні може дозволити громадському суспільству та політикам ефективніше просувати необхідні реформи. Якщо ж ЄС проігнорує прагнення України у важкий час, це погіршить ставлення громадян України до союзу.