Як змінилися читацькі звички і як повернутися до читання?
Після 24 лютого в українців зникла звичка читати. Особливо художню літературу, адже новинна стрічка заміняла будь-які вигадані світи.
«Здавалося, що в цьому просто немає ніякого сенсу, що художня література — це щось абсолютно чуже, і який взагалі сенс в літературі, коли в цьому світі, в якому ми живемо, відбуваються такі страшні речі. Здавалося, що література, та й мистецтво загалом, не такі вже й потрібні, тому що зараз вбивають і катують людей, а література абсолютно безсила», — розповідає в коментарі свідомим літературна критикиня Богдана Романцова.
Книги знайшли місце в тривожних валізках багатьох читачів, проте не всім вдалося забрати з собою улюблені паперові примірники. Тому українські видавництва та інтернет-книгарні відкрили безплатний доступ до великої кількості книг в перший же тиждень. Проте попит на книги зменшився, і книжковий ринок України зазнав змін.
Зміни на книжковому ринку
З’явилося багато поезії. Зазвичай поети швидко реагують на виклики доби і публікують в короткій формі все, що відбувається. Поезія є швидкою реакцією на події, тому зараз її читають і пишуть.«Поезія стала тією формою, яка найшвидше народилась у багатьох письменників і творчих особистостей під час перших днів і продовжує лунати зараз. В окупації, під обстрілами, в укриттях. Багато кому виходило одразу трансформувати свої почуття у вірші», — зазначає співзасновниця центру літературної освіти «LITOSVITA» Марія Придьма.
Змінилися і вподобання читачів в літературі. Якщо раніше історичні книги знаходили собі місце лише на полицях експертів та знавців, то зараз історією зацікавився кожен пересічний українець.
«Відтепер наша історія для людей стала не просто нудним шкільним предметом, а досить потужним інструментом для аналітики сьогоднішніх подій», — ділиться генеральна директорка видавництва «Vivat» Юлія Орлова.
За словами Орлової, попит на книги менший, ніж до 24 лютого, але є. Директорка ділиться, що люди також охоче купують дитячу літературу. Присутній і певний ескапізм, тому читачі цікавляться книгами жанру фентезі. Натомість бізнес і мотиваційна література значно впала у продажах. З’являється все більше книжок про війну. Таким чином українці намагаються відрефлексувати воєнний досвід.«Очевидно, з‘явиться багато воєнної літератури, яка буде показувати досвід військових, волонтерів, очевидців, а саме мемуаристики та щоденники війни. На курсі письменницької майстерності, що стартував у березні, більшість учасників прийшли саме з бажанням навчитись писати для висвітлення того, що з ними відбулось і відбувається зараз. Це бажання навчитись розказати історію свого життя, своєї країни. Одна дівчинка писала, що вони сиділи з малознайомими людьми в окупованій Бучі кілька тижнів у підвалі, і кожен мав якусь незвичну історію життя. Тепер вона просто потребує зафіксувати все це у тексті», — розповідає Марія Придьма.
Як повернутися до читання?
Не всі повернулися до попередніх об’ємів читання: комусь досі складно сфокусуватися над більшим текстом, ніж коротка новина. Сприйняття інформації змінилося, і українці звикли читати малими порціями. Тому великі романи поки залишаються поза увагою.
Богдана Романцова ділиться порадами, як повернутися до читання: «Не намагатися себе силувати. До літератури ми повертаємося поступово. І не треба в жодному разі зараз перетворювати читання на насильство над собою. Навколо й так забагато болю, аби ми ще й в цьому якось собі докоряли. Треба знайти затишне, безпечне місце, влаштувати собі якийсь комфортний куточок. Попіклуватися про себе, пожаліти себе, налити хорошого чаю. Всіляко собі догоджати в цей момент. Оці моменти піклування вони дуже важать для читання взагалі, а зараз для читання у часи травми, війни важать особливо сильно».
В українців виробилися нові звички, як-от читання в бомбосховищах чи в ванній кімнаті під час повітряних тривог. Але також важливо відновлювати ритуали з «минулого» життя. Це може бути прослуховування аудіокниг під час прибирання або читання в дорозі на роботу, на природі.
«Розгорнути книжку, насолодитися — це як повернення до себе і до якихось попередніх практик, які тепер нам чужі великою мірою. Тому тільки так, тільки поступово, повільно, з любов’ю до себе і до книжок», — додає Богдана Романцова.
Обрати жанр, який подобається, почати з менших оповідей чи віршів. Можливо, послухати щось про письменника чи почитати його інтерв’ю, щоб зрозуміти, чим він живе зараз і увійти в його світ.
«Потрібно чесно поговорити з собою – чому вам не хочеться читати? Чому вам потрібно зараз читати? Доведено, що читання має терапевтичний ефект. Тому можливо саме воно стане для вас тим гачком, який зможе потрошку емоційно витягувати з того, що ми зараз переживаємо. У будь-якому випадку з читанням, як з водінням — щоб читати, потрібно просто почати це робити. І дослухатись до своїх відчуттів», — радить Марія Придьма.
Підтримка української книжки
Як міжнародна спільнота, так і українці більше цікавляться творами українських авторів та відкривають для себе українську літературу.
«Те, що маємо зробити ми, як учасники літературного процесу, — втримати інтерес, посилити його і зробити його постійним. Щоб це не був просто тимчасовий спалах української культури, а постійне просування на різних рівнях», — каже Романцова.
До того ж 19 червня в Україні ухвалили закон про заборону імпорту книг із Росії та Білорусі. Як зазначає Орлова, це означає, що тепер ринок потрібно заповнити україномовними книжками.
Також ухвалили закон про підтримку українського книговидання, який передбачає часткове повернення коштів за оренду книгарень і сертифікати на книги.
«Хочеться, щоб щодня все більше наших громадян розуміли, що нації, які читають завжди перемагають нації, які дивляться телевізор. Саме тому важливо розвиватись, читати, передавати любов до читання дітям. Зараз надважливо підтримувати українське. Тож купити книгу в українського видавця — це також наближення нас до перемоги», — додає Марія Придьма.
