Про безпеку Telegram та альтернативні платформи поширення контенту

Надія Баловсяк — доцентка кафедри медіакомунікацій УКУ та медіаекспертка

Павло Дуров створив Telegram як захищений месенджер. Дурову вдається підтримувати своє реноме жертви режиму, а свого проєкту — як безпечного продукту. Натомість, скільки часу існує Telegram, стільки часу й ведуться суперечки про те, чи можна вірити Дурову і чи дійсно його проєкт є безпечним. З одного боку, кілька років тому російська влада героїчно намагалась заблокувати Telegram на території РФ, що їй не вдалося. Невідомо, чи це відбулося, тому що таким «сильним» було бажання ФСБ, чи через те, що Дуров дійсно створив платформу, яку заблокувати неможливо. З іншого боку, все частіше з’являються свідчення про співробітництво Дурова із російською владою та певні домовленості, які гарантують його роботу в Росії. 

У часи війни довіряти Telegram захищену комунікацію є не найкращим рішенням. Проте, якщо ви не ведете надтаємні переговори у своїх чатах, то досить просто посилити захист свого акаунта, до прикладу, обмеживши доступність до номеру телефону, фото профілю та дзвінків.

Для Telegram як месенджера є багато альтернатив – від WhatsApp компанії Meta (Facebook) до найбільш захищеного месенджера Signal. Ці ж інструменти можуть використовуватися як платформи для координації діяльності багатьох людей. 

Однак Telegram є не лише популярним месенджером, але й зручним інструментом поширення контенту. Після ідеї Павла Дурова про обмеження роботи Telegram в Росії та Україні (від якої він пізніше відмовився) питання щодо його альтернативи стало знову актуальним. Навіть враховуючи те, що сьогодні велика кількість українських структур, організацій та волонтерських спільнот користуються Telegram, а протягом останнього часу було створено багато Telegram-ботів, які допомагають у пошуку потрібної інформації чи у боротьбі на інформаційному фронті, не можна бути впевненими, що Дуров не відключить свій месенджер в Україні (хоча він обіцяв цього не робити). Це значно відіб’ється на українському інформаційному просторі та інформуванні українців про актуальні події сьогодення і стане серйозним ударом для інформаційного простору, навіть попри всі проблеми платформи. Альтернативою Telegram-боту може стати бот для Facebook Messenger, бо, в загальному, їх можливості схожі.

Варто розуміти, що Telegram як платформа для створення каналів – сервісів для поширення контенту – є чи не унікальною у своєму роді. На жаль, не так багато платформ дозволяють оперативно поширювати контент для аудиторії. 

Непоганою альтернативою Telegram може стати акаунт у Twitter. Сервіс показує сповіщення в режимі реального часу, тобто можна підписатись на канал у Twitter та оперативно отримувати всі його оновлення. Єдиною негативною стороною платформи є алгоритмічна стрічка контенту, тобто відображення не лише твітів, на які підписаний, але й схожих за темою дописів. Проте цю опцію можна відключити у налаштуваннях акаунта.

Отримувати оперативні сповіщення можна й через Facebook. У цьому випадку важливу сторінку, яку потрібно оперативно моніторити, варто додати у список вибраних (у налаштуванні перегляду сторінки можна встановити цю опцію). 

Власники новинних сайтів можуть запропонувати своїм читачам підписатись на їх RSS-стрічку. RSS – це зручний формат поширення контенту. За допомогою нього користувачі бачитимуть заголовки всіх новин у зворотньому хронологічному порядку, тобто по часу публікації, після чого, за необхідності, зможуть відкрити повний текст новини. Деякі сервіси уміють автоматично генерувати RSS. До прикладу, таким сервісом є Feedly. Цьому сервісу досить вказати адресу сайту, з якого він згенерує RSS-стрічку і її можна буде додати у перелік підписок. 

Є декілька сервісів, які дозволять згенерувати RSS-стрічку для новинного сайту, до прикладу, RSS-Bridge, RSS Proxy. Перевага таких інструментів поширення та читання новин очевидна – одразу видно всі новини, зручно читати стрічку навіть тоді, коли пропущено багато новин, і можна ділитись підбірками стрічок з іншими користувачами.