Фінансування укриттів, бордингові школи та українці за кордоном: як уряд планує подолати освітні втрати України
За даними МОН, понад 900 тисяч дітей навчаються онлайн, серед них понад 200 тисяч — за кордоном.
Пандемія COVID-19, повномасштабна війна та дистанційний формат навчання призвели до освітніх втрат. Сьогодні, за результатами дослідження PISA, українські школярі відстають від необхідного рівня на 1.5-2 роки.
«Але найбільш тривожним є факт дуже великих втрат у психосоціальному розвитку дітей, у їхніх комунікаційних здібностях, спроможності працювати в команді. Ми констатуємо дуже високий рівень тривожності у дітей», — сказав Міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
Тому держава поставила у пріоритет повернення українських шкіл до очного формату навчання там, де це можливо.
Про нові механізми фінансування укриттів, методи оцінки безпекових ризиків та пропозиції уряду читайте у матеріалі.
Що змінилось та хто може отримати кошти на укриття?
У 2024 році кошти для будівництва укриттів надходитимуть у конкретну громаду, а не в обласний бюджет, як це було раніше. Територіальні громади вперше самостійно подаватимуть заявки та проєкти через платформу DREAM (українська державна цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням — Ред.).
Держава виділила 2.5 млрд гривень на будівництво та ремонт укриттів у школах. Минулоріч ця цифра склала 1.5 млрд. Завдяки дофінансуванню громадами вдалося отримати ще 600 мільйонів на будівництво укриттів. На збільшення субвенції коштом місцевих бюджетів сподіваються й у 2024 році.
Щоб отримати фінансування:
- заклад освіти має навчати не менш як 200 дітей;
- громада подає проєктно-кошторисні документи та фінансує щонайменше 10% витрат від загальної вартості проєкту;
- проєкт має бути завершений до кінця 2024 року.
Після подання проєкту система DREAM автоматично розрахує бали відповідно до конкретних критеріїв.
Заступник міністра освіти Андрій Сташків додав, що фінансування укриттів для малих шкіл може відбуватися коштом донорів.
«МОН стало першим міністерством, яке буде співпрацювати з платформою DREAM у межах фінансової програми. І це важливий крок, який допоможе прозоро та ефективно розподіляти державні кошти на ремонт або будівництво укриттів»,
— заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.
Попри те, що у 2023 році з 310 профінансованих проєктів укриттів завершені були не всі, Міносвіти очікує на прискорені темпи будівництва у цьому році.
Для цього відомство спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Buffet Foundation розробило вісім типових проєктів, які громади зможуть безоплатно використовувати під свої потреби.
«Зараз кожна громада витрачає орієнтовно 5 місяців на розроблення ПКД (проєктно-кошторисної документації — Ред.) для будівництва укриттів, а також 1–1,5 мільйона гривень на один заклад освіти. Проєкти повторного використання дозволять скоротити час до 1–1,5 місяці та зекономити кошти», — пояснюють у відомстві.
Перелік проєктів можна знайти на платформі «Моя Фортеця», де зібрана вся інформація про будівництво, облаштування та фінансування укриттів.
Як держава оцінюватиме ризики у регіонах?
У березні 2024 року американська компанія «Palantir», що завдяки ШІ-інструментам може аналізувати масиви даних, та Міністерство освіти та науки України підписали меморандум про співпрацю.
З Palantir держава зможе моделювати варіанти мережі укриттів та формувати переліки пріоритетних шкіл і території для роботи донорів.
Система врахувала різні показники, серед яких геолокація, кількість учнів та персоналу, місце їхнього перебування, масштаби руйнування чи пошкодження, а також геолокація вибухів, уражень, обʼєктів інфраструктури, лінія фронту та інші.
«Ми наситили систему [Palantir] масивом даних для того, щоб змоделювати мережу. Ми побачили, де потрібно будувати, скільки потрібно автобусів, щоб довозити дітей, якщо мережа змінюється», — додає Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Системою зможуть користуватися Міністерство освіти України, донори та місцева влада у громадах.
Бордингові школи
Міносвіти планує організувати підвезення українських школярів з прифронтових територій до більших закладів з укриттями для очного навчання по змінах.
Міністр освіти Оксен Лісовий заявив, що кожна прифронтова область повинна мати хоча б один заклад «бордингового типу».
«Йдеться про виїзні очні сесії для дітей зі шкіл, в яких не можна організувати очне навчання. Дуже важливо знаходити регіони, де є безпечні місця. Це можуть бути санаторії, колишні відпочинкові табори для дітей, заклади профтехосвіти, які можна перепрофілювати під це тимчасове рішення на період війни»,
— сказав Лісовий.
Міністр додав, що перемовини щодо фінансування таких рішень вже тривають. Один донор вже погодився профінансувати проєкт з пʼяти шкіл, які готові приймати дітей на таке «сесійне» навчання.
«Можна підвозити дітей, наприклад із Запоріжжя в Кропивницький, проводити для них там двотижневі сесії позмінно, з їхніми ж педагогічними колективами», — пояснив міністр освіти.
Українські школярі за кордоном
За даними Міністра освіти України, понад пів мільйона українських учнів перебувають за кордоном, але не всі відвідують українську школу онлайн.
«Коли ми говоримо про повернення до очного навчання, то це стосується усіх наших дітей. Де б вони не перебували — на окупованій, прифронтовій, відносно безпечній території чи закордоном»
— наголошує Оксен Лісовий
Міністр освіти України називає два пріоритети державної політики за кордоном: діти повинні навчатися очно у тих країнах, де вони перебувають, та за програмою так званого українознавчого компоненту.
В інтегрований курс входить вивчення української мови, літератури, історії та частково географії.
Міністерство освіти у Польщі вже готове розробляти спільну з українським відомство політику щодо обовʼязкового проходження українською національною спільнотою курсу за українознавчим компонентом.
«Якщо ми говоримо про людський капітал як найвищу цінність, яку ми маємо, то ми повинні розуміти, що ризикуємо втратити молодь, вона може не повернутися до України. Але якщо ми не будемо спонукати їх навчатися у локальних системах освіти, то ми втратимо їх взагалі», — говорить Лісовий.
