Президентські та парламентські вибори на Тайвані: що пропонують основні кандидати та партії?

13 січня на Тайвані пройшли президентські та парламентські вибори. Основними кандидатами були представник керівної Демократичної прогресивної партії (ДПП), віцепрезидент Лай Цінде, та представник консервативної партії Гоміндан, експоліціянт і мер Нового Тайбея Хоу Юї. Третім кандидатом є представник новоствореної Народної партії Тайваню, мер Тайбея та колишній лікар Ко Веньчже. 

До парламенту обиралися місцеві партії, але основне протистояння було між двома найбільшими політсилами острова: Демократичною прогресивною партією (ДПП) і консервативною партією Гоміндан, яка заснувала Республіку Китай (офіційна назва Тайваню — ред.).

Основними питаннями виборчої кампанії для претендентів стали внутрішня політика та відносини з США та Китаєм. 

Згідно з даними Центральної виборчої комісії (ЦВК) на 99.97% із 17 795 виборчих дільниць Тайваню Лай набрав 5 584 920 голосів, або 40.05 відсотків.

Хоу Юї отримав 4 669 130 голосів, або 33.49%, а Ко Веньчже посів третє місце з 3 689 251 голосом або 26.46%.

У своїй промові Лай Цінде заявив, що результати президентських виборів показали міжнародній спільноті, що «між демократією та авторитаризмом ми стоїмо на боці демократії».

Хоу з Гоміндану визнав свою поразку та привітав Лая.

Лай Цінде раніше називав себе «прагматичним борцем за незалежність Тайваню». Медіа називають його рішучим захисником самоврядного статусу Тайваню. У випадку перемоги Лая віцепрезидентом стане колишній посланник Тайваню в США Сяо Бі-Хім.

Демократична прогресивна партія вважає, що збереження мирного статус-кво на Тайвані залежить від побудови міцніших відносин на світовій арені, особливо зі США.

Лай Цінде заявляв, що буде дотримуватися політики президентки Цай Ін Вень, яка очолювала Тайвань із 2016 року та є представницею Демократичної прогресивної партії. Вона активно відкидала претензії Китаю на суверенітет. Влада Китаю називає Лая сепаратистом. У своїй виборчій програмі він обіцяє розбудувати військову оборону острова.

Головним опозиційним кандидатом є Хоу Юї від більш консервативної партії Гоміндан. Ця партія вважається дружньою до Китаю та керувала Тайванем понад 50 років.

Хоу Юї стверджує, що розширення економічних зв’язків і початок діалогу з Китаєм є найкращим способом збереження миру. Він відкидає ідею незалежності Тайваню та і водночас моделі «одна країна, дві системи» (ідея про те, що існує один Китай, але при цьому такі території як Гонконг, Макао та Тайвань можуть мати власні політичні системи, яку запропонував Ден Сяопін — ред.), яку Китай застосував для Гонконгу та Макао.

Доцент кафедри політології Університету Сучжоу на Тайвані Чень Фан-Юй у коментарі France24 пояснював, що на відміну від Лая та ДПП, які відкрито ідентифікують Китай як загрозу для Тайваню, Хоу та Гоміндан «остаточно приймають “Принцип єдиного Китаю”».

Третій кандидат — колишній мер Тайбею Ко Веньчже, який називає голосування за президента вибором між «новою політикою» та «старими силами».

Ко вважає себе технократом «третього шляху», який пропонує виборцям «золоту середину». Він заявив, що хоча він посилатиметься на політику президентки Цай Ін Вень щодо відносин із США та національної оборони, його політика щодо внутрішніх справ і відносин між протокою буде більш поміркованою і раціональною.

The Gurdian пише, що хоч партія Ко і пропонує «середній шлях» між ДПП і Гомінданом у питанні Китаю, насправді його політика ближча до політики Гоміндану.

На Тайвані президент відповідає за оборону та закордонні справи, включаючи відносини з Китаєм і США. Він призначає прем'єр-міністра, який формує свій кабінет для управління урядом. На практиці прем'єр-міністр має набагато меншу політичну владу, ніж президент. Президент Тайваню є главою держави та головнокомандувачем збройних сил. Президент і віцепрезидент обираються разом.

Парламент — Законодавчий юань — ухвалює закони та рішення щодо бюджетів, у тому числі щодо асигнувань на оборону. Він налічує 113 законодавців. Сімдесят три будуть обрані за мажоритарною системою в одномандатних округах, 34 — за пропорційним голосуванням за партійними списками, а шість — за одним голосом без права передачі в багатомандатних округах виключно для корінних народів.

Видання «Nikkei Asia» пише, що Законодавчий юань відіграє ключову роль у демократії та управлінні Тайваню. Президент призначає керівників ключових установ, таких як члени судової влади, включаючи Конституційний суд, та інші конституційні органи за згодою законодавчої влади. Якщо Лай виграє президентство, а Гоміндан отримає більшість у Законодавчому юані, це може призвести до постійної боротьби між виконавчою владою та зборами.

Китайські урядовці неодноразово розглядали президентські перегони як вибір між війною та миром. Подібну тезу висував і представник Гоміндану Хоу Юї.

У новорічному зверненні президент Китаю Сі Цзіньпін заявив, що «возз'єднання Тайваню з Китаєм неминуче». 

Також напередодні виборів Міністерство оборони Тайваню зафіксувало посилення військової активності поблизу Тайваню. 8 січня міністерство відстежувало чотири бойові кораблі та 10 військових літаків армії Китаю навколо острова, а також чотири китайські повітряні кулі, що пролетіли над Тайбеєм. 

З 10 літаків Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) два винищувачі J-16 увійшли в південно-західний сектор зони розпізнавання тайванської ППО, проте жоден не перетнув серединної лінії Тайванської протоки, яка вважається неофіційним кордоном між островом і материком.

Після цього Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву класифікував повітряні кулі як частину діяльності Китаю в «сірій зоні» і попередив про спроби вплинути на вибори на користь Пекіна.

Nikkei Asia пише, що прикладом очевидного втручання на вибори є також податкові перевірки заводів тайванської компанії «Foxconn» у Китаї після того, як її засновник Террі Гоу висунув кандидатуру на пост президента. Його участь у перегонах підвищила перспективу розколу голосів опозиції, що принесло користь ДПП. 

Міністерство закордонних справ Тайваню заявило, що задокументувало спроби Китаю втрутитися у вибори та опублікує свій аналіз після голосування. 

Питання Тайваню займає важливе значення для зовнішньої політики Сполучених Штатів. 

У 2022 році, коли журналісти CBS запитали президента Джо Байдена, чи будуть Збройні сили США захищати острів у випадку нападу Китаю, той відповів: «Так, якщо справді станеться безпрецедентний напад». 

Видання «Reuters» пише, що вибори на Тайвані 13 січня створюють виклики для Вашингтона, незалежно від того, хто на них переможе, оскільки перемога керівної партії (Демократичної прогресивної партії — ред.) обов’язково загострить напруженість у відносинах острова з Китаєм, тоді як перемога опозиції може викликати незручні питання щодо оборонної політики Тайваню.