Цифри, які нічого вам не скажуть. 5 непотрібних аналізів в ендокринології

Непотрібні аналізи й обстеження існують. Для звичайної людини часом буває легше зробити більше, аніж з’ясовувати, які саме аналізи є показовими, а які — ні. Особливо, коли мова про гормони.

Найчастіше такі обстеження роблять до прийому в лікаря або лікарки. По-перше, щоб зрозуміти, чи варто взагалі звертатись до фахівців та/або щоб заощадити час. Насправді про заощадження тут не йдеться. Адже в такому разі людина витрачає свої кошти та час на те, що не має сенсу.

Спільно з ендокринологинею Діною Криловою підготували пʼятірку аналізів, які не варто здавати до консультації з лікарем/кою.

Інсулінорезистентність переслідує кожного й кожну, хто має надмірну вагу та/або ожиріння. І так хочеться побачити на лабораторному бланку, що причина стану саме в цьому — індексі HOMA, який вважають діагностичним критерієм при інсулінорезистентності. 

Індекс розраховується на основі показників інсуліну та глюкози натщесерце в сироватці крові. Проте не варто поспішати в лабораторію здавати цей аналіз, оскільки показник не є достовірним.

Річ у тім, що впродовж дня кількість інсуліну в сироватці крові може коливатися. Наприклад, з’їли тортик — інсулін підвищився. А вже завтра практично не будете споживати вуглеводів, тож інсуліну виробиться значно менше. Також на рівень інсуліну впливає фізична активність. 

Висновок такий: значення інсуліну постійно коливається, тому на нього не можна орієнтуватися.

Кортизол — славнозвісний «гормон стресу». Цей показник може різко й швидко підійматися за будь-яких хвилювань, навіть при незначному фізичному навантаженні. 

Якщо шукаємо захворювання, повʼязане з високим рівнем кортизолу, тоді варто перевіряти лише кортизол добової сечі чи слини або робити дексаметазоновий тест. Бо кортизол у сироватці може бути високим навіть за відсутності захворювань.

Пролактин завжди підвищується за цих фізіологічних станів. Такий аналіз не має сенсу в цей період життя. 

Коли доречно перевіряти рівень пролактину? Якщо є порушення менструального циклу, безпліддя, постійне відчуття нагрубання або виділення з молочних залоз. Чоловікам можуть призначити це обстеження, коли є проблеми з сексуальним здоровʼям та/або при гінекомастії (патологічне збільшення грудних залоз).

Виражений дефіцит магнію визначити можна. А от недостатність — не завжди. Зазвичай лікар/ка орієнтується на скарги пацієнта/ки. Тому в рутинній практиці цей аналіз крові не призначають, бо він не відображає справжньої картини кількості магнію в організмі.

Є випадки, коли аналіз доречний. Зокрема, його можуть призначити при порушенні кальцієво-фосфорного обміну.

В Україні концентрацію вільного тестостерону в діагностичних лабораторіях визначають переважно методом імуноферментного аналізу. На відміну від методу рідинної хроматографії — мас-спектрометрії — такий метод не є достатньо ефективним. 

Це суттєво обмежує використання показника для діагностики гіперандрогенії.

Більш показовими натомість будуть такі обстеження, як тестостерон загальний, індекс вільного тестостерону, дегідроепіандостерон сульфат (DHEA-S).

Не варто довіряти рекламі та робити купу аналізів перед візитом до лікаря. Тільки фахівець/чиня можуть зрозуміти, які саме обстеження потрібні обов’язково й додатково у вашому окремому випадку.