«Який високий тиск! Викликати швидку чи ні?». Коли дійсно варто дзвонити «103»?
Дарина Дмирієвська
«Що це за реформа! “Швидка” не приїздить!». Чула таке сотні разів від критиків змін у медицині, поки роками намагалася донести до українців їхній сенс, каже сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська.
У матеріалі зібрали пояснення, як працює швидка медична допомога.
Чому ми досі не знаємо, коли слід викликати «швидку»?
Упродовж останніх років українці усвідомлюють шкоду, яку заподіяв радянський союз. Сюрприз: він спотворив й уявлення про надання медичної допомоги. Тут криється цікавий парадокс.
З одного боку, система створювала жорсткі умови, де не існувало поняття комфорту, власної гідності, захищеності. У сфері здоров’я це вилилось у самолікування, зокрема так звану народну медицину та міти. Водночас людей позбавляли самостійності й знань про організм, настановляючи за будь-якої ситуації викликати «швидку».
До сьогодні причини дзвінків до медиків найрізноманітніші: біль у грудях, кашель, температура, панічна атака, легке запаморочення, самотність, небажання самостійно знайти ліки в аптечці чи піти до лікаря, таксі на планову госпіталізацію.
Саме через нерозуміння справжніх приводів для викликів «швидкої» виникають скарги, що допомога не приїхала.
То коли варто набирати «103»?
Карета швидкої допомоги виїжджає тоді, коли потрібен терміновий порятунок життя, ситуація загрозлива, пацієнт/ка не може впоратися зі станом самостійно або потребує термінової госпіталізації.
Серед таких випадків:
- ознаки інсульту (порушення мовлення, рухів з одного боку тіла, несиметрична посмішка, оніміння);
- симптоми інфаркту міокарда (біль в області серця, що триває понад 30 хвилин і не знімається нітрогліцерином, нудота, страх смерті);
- сильний біль у животі різної локалізації, різка його поява, особливо — якщо біль наростає;
- серйозна алергічна реакція;
- втрата свідомості;
- порушення дихання, зокрема через потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи або ж внаслідок захворювання (наприклад, при коронавірусній інфекції);
- серйозні травми, кровотеча, ДТП;
- тепловий чи сонячний удари;
- ниркова коліка;
- блювання кров’ю;
- епілептичний напад, який триває понад 30 хвилин (епістатус) або ж напад, за якого відбулося травмування при падінні людини;
- інші стани, що загрожують життю.
Люди ж викликають «швидку» у непрофільних випадках, які передбачають консультацію та лікування у сімейних лікаря\ки або вузьких спеціаліста\ки.
Наприклад, у разі підвищення артеріального тиску необхідно звернутися до фахівця/чині, які допоможуть підібрати постійні ліки від тиску. Не слід розраховувати на приїзд «швидкої» за кожного гіпертонічного кризу. Також підвищення температури тіла при застудних та інших вірусних хворобах не є причиною для виклику, як і типові прояви хронічних хвороб.
Що можна зробити натомість?
Якщо знаєте або підозрюєте наявність у себе хронічних хвороб, не відкладайте візит до лікаря/ки до моменту, коли ситуація загостриться. Краще пройти обстеження та отримати призначення заздалегідь, аби контролювати показники та самопочуття.
У більшості випадків не знадобляться послуги «швидкої». А ресурс служби допомоги буде розподілений і вчасно наданий тим, хто потребує порятунку тут і зараз. Непрофільні виклики надмірно навантажують систему та крадуть шанс у інших.
Піклуйтесь про себе, адже це запорука не лише власного благополуччя, але й значний внесок у нормальне функціонування «швидкої». А це, своєю чергою, призведе до формування більш розвиненого й свідомого суспільства.
